В Англії сім'ї змушені залишати свої будинки через скелі, що обсипаються (9 фото + 1 відео)

Жителі східної частини Йоркшира змушені залишати свої будинки та переселятися подалі від берега - і все це без будь-якої допомоги від влади. Експерти прогнозують, що до кінця століття в морі впаде нерухомість загальною вартістю 600 мільйонів фунтів стерлінгів, та власники будинків на узбережжі Холдернесу опиняться серед перших жертв. Однак йоркширці стверджують, що влада не запропонувала їм жодної копійки за старі будинки або будівництво нових.





Жителі нестабільного узбережжя Холдернесу мають право на участь у муніципальній програмі під назвою «Откат» для переміщення власності подалі від берегової лінії, що руйнується. Але ті, що подали заявку на «Откат» жителі села Танстолл стверджують, що в цьому процесі так багато підводних каменів, що він може перетворитися на бій, який триватиме роками.



Згідно з дослідженням, проведеним групою по боротьбі з зміною клімату One Home. збитки, які зазнають вдома протягом наступних 20 років оцінюється в 584 мільйони фунтів стерлінгів.

62-річний Дерек Данн особисто зіткнувся з цією напастю, коли три роки тому цегляне бунгало з трьома спальнями, яке він з сьогодні покійною дружиною займали протягом 15 років, звалилося в море. Він хотів побудувати нове бунгало вартістю 100 тисяч фунтів стерлінгів на лузі, купленому його покійним батьком подалі від скель.

«Багато людей думають, що рада чи уряд допомагають, коли відбувається щось подібне, але це не так, - каже Данн. - Мені навіть довелося заплатити подвійний муніципальний податок, хоча я показав чиновнику свій старий дім, і той сказав, що він занедбаний. Там yе було навіть захисту від повеней. Це було за межею жарту. Порада запропонувала мені тільки муніципальне житло в житловому комплексі за дві милі звідси. Я живу тут з дитинства, то навіщо мені жити десь ще?»

Оскільки луг був сільськогосподарською землею, потрібно було шість років, щоб отримати дозвіл на будівництво. Нове бунгало теж довелося будувати із дерева, щоб його можна було потім легко знести.





Дерек живе всього за два кроки від своєї 81-річної матері Морін Данн, чий будинок зараз пронизаний вогкістю через структурні дефекти, викликаних руйнуванням скель. Сім'я планує зрештою побудувати ще одне дерев'яне бунгало, щоб Морін, яка втратила чоловіка три роки тому, могла туди переїхати.

«Я гадки не маю, як довго мені тут залишилося, — каже вона. — Все залежить від погоди та берегової ерозії. Ми втратили кілька ярдів землі, коли прийшло Чудище зі Сходу [прізвисько антициклону «Хартмут»]. Коли ми тільки переїхали сюди, між нами та морем було ціле поле. Ми думали, що пробудемо тут усе життя. Я не хочу їхати звідси. Я тут надто довго – 52 роки. Коли ми купили лук, ми навіть не думали, що нам доведеться на ньому будувати. Будинок наскрізь сирий, але я нічого не можу зробити з тріщинами, тому що це буде просто марною тратою грошей. Мій покійний чоловік намагався встановити хвилеломи, щоб закріпити пісок і утримати скелю, але нічого з цим не вдієш. Мої син і дочка вже з'їхали після того, як втратили свої будинки, і я поїду наступним. В липні вони почнуть будувати моє бунгало».





Інша мешканка Холдернесу, Аннет Річардс, також звернулася до «Откату» для будівництва бунгало, яке сплатила повністю з зарплати медсестри.

«Це мій будинок, а не заміський котедж, – каже вона. - Мені було чотири роки, коли мої батьки переїхали сюди. Я могла б легко переїхати в муніципальне житло та платити орендну плату, але навіщо мені це робити, якщо мій старий будинок уже сплачено».

Вона купила свій будинок за 40 тисяч фунтів стерлінгів та прожила там 14 років. Вона також сплачує подвійний муніципальний податок, а її старий будинок прибудований до будинку її матері, тому його не можна знести, доки вона не з'їде. Вона думала про те, щоб знайти орендаря для покриття муніципального податку та інших рахунків, поки і її будинок, і будинок її матері не будуть знесені.



Кіт Нейлор, інженер-моторист, живе біля дороги, яка колись йшла вздовж стрімчаків, але зараз обрушилася в море. В даний час дорога перекрито навіть для автомобілів швидкої допомоги. Він заявив, що він та його сусіди почувалися «кинутимивладою.

«З того часу, як я тут, було знесено три будинки, — розповідає Нейлор. — Ви не отримуєте жодної допомоги ні від кого. ніякий компенсації, і зі страхування теж не можна на щось розраховувати. У Хорнсі і Уізернсі збудували берегові укріплення, але вже надто пізно».





«Руйнування йде і триватиме. Я живу тут більше 20 років, останні п'ять років постійно. Це гарне місце для життя. Я хочу провести решту своїх днів тут. Але ви бачите стан скелі в Наразі. З кожним роком стає все гірше, і тут нічого не робиться щодо захисту від води. Будинки трьох моїх сусідів знесли, а четвертий балансує на межі».