Прощавай, сестро, вітай, свобода: незрозуміла історія близнючок Гіббонс (7 фото)
Ці дівчата увійшли в історію медицини як Безмовні близнюки. І якщо близнюки в принципі завжди становлять інтерес як з позиції науки, так і з боку обивателів, то над розгадкою поведінки цих сестер досі працюють дослідники та вчені різних областей.
Джун і Дженніфер народилися з різницею в 10 хвилин 1963 року в невеликому містечку Аравійського півострова. Крім дівчаток у сім'ї домогосподарки та техніка з обслуговування суден була ще молодша донька Роуз. Все йшло своїм шляхом, але батьки – Глорія та Обрі стали помічати, що малюки не починають говорити, як це роблять інші діти у їхньому віці. Вони мовчали, світ малюк був повністю зосереджений один на одному, і ніщо ззовні їх не цікавило.
Пізніше вони вигадали для спілкування якусь загадкову систему. Вона нагадувала більше пташиний щебет, ніж язик. Але Джун і Дженніфер цього вистачало. Пара звернулася до медиків. Один із психіатрів спробував прослухати запис розмови сестер із прискореним перемотуванням. І зробив цікавий висновок: розмова англійською, але дуже прискореною. А це може бути ознакою високого рівня інтелектуального.
У школі близнючок труїли. Втім, усі добре знають, як жорстокі можуть бути діти стосовно будь-кого, хто на них не схожий. Плюс позначався і колір шкіри. У різні часи Гіббонс спостерігалися у різних лікарів, але точний діагноз ніхто не поставив.
І тут 1977 року сестри потрапили до доктора Енн Трехарн. Та після довгого спостереження зробив висновок, що одна дівчинка – Дженніфер – виступає як маніпулятор і пригнічує сестру. А Джун просто одержима нею. Тоді вирішили направити Безмовних близнюків у різні інтернати, щоб вони навчилися жити окремо. Але результат був несподіваний: кататонічний шок – близький до коматозного стану. Вирішили більше не ризикувати і повернути сестер один одному.
Коли провалилася витівка з роздільним проживанням, від Джун та Джен відстали. Сестри зачинилися в кімнаті і почали… творити. За час добровільного самітництва дівчата написали кілька романів з яскравими живими персонажами та динамічним сюжетом. Хоча деякі повороти сюжетні лінії були дуже несподівані. Спроби влаштувати рукописи в видавництво успіху не здобули. І настав час протесту, підліткового бунту: якщо ви не прийняли нас добрими, то приймете поганими.
Сестри почали влаштовувати дрібні капості: задирати перехожих, влаштовувати підпали, красти дрібницю у магазинах. В результаті їх на довгі 14 років відправили до психіатричної клініки. Через сильні препарати вони втратили здібності до творчості.
А далі сталося незрозуміле. Виявляється дівчата уклали, що називається, смертельний договір: одна має піти з життя. Тоді друга зможе говорити та жити як усі. Таке ось визволення. Під час перевезення до іншої лікарні навесні 1993 року Дженніфер впала в кому. І померла на руках у медиків. Розтин показало міокардит, хоча жодних проблем із серцем до цього у 29-річної жінки не було.
Так і сталося. Після смерті сестри, яку Джун переживала дуже важко, вона почала цілком чисто та розбірливо говорити. У інтерв'ю вона пояснила, що у них із сестрою була домовленість – не говорити ні з ким, тільки один з одним. А смерть однієї з них анулювала договір.
Джун адаптувалася до життя, почала хоч і з утрудненнями, але спілкуватися з людьми. Навіть переїхала на якийсь час до чоловіка, з яким почала зустрічатись. Але потім все ж таки повернулася до батьківського будинку. Зараз жінці вже 59 років. Загадку щодо містичного зв'язку близнюків і несподіваної смерті Дженніфер так ніхто поки що і не розгадав.