Автомобілі Володимира Висоцького (7 фото)
Майже два роки тому вийшов фільм, присвячений відомому акторові, поетові, співаку, легенді брежнєвських часів Володимиру Семеновичу Висоцькому – «Висоцький. Дякую, що живий». На зйомках цього фільму задіяно автомобіль Мерседес 1974 року випуску, який є точною копією блакитного Мерседеса Володимира Висоцького.
Ранок першого дня 1980 року видався похмурим та туманним. Сіро-блакитний «Мерседес» мчав пустельним Ленінським проспектом. Ні на дорозі, ні на тротуарах не було ні душі – громадяни та громадянки Радянського Союзу, доглянувши «Блакитний вогник» і вдосталь насміявшись з монологів у виконанні Райкіна і Хазанова, нарешті заснули. Лише самотній порожній тролейбус, що прямував, незважаючи на новорічний ранок, строго за графіком, почав від'їжджати від зупинки. На честь свята водій навіть вирішив не блимати лівим підфарником – все одно на дорозі нікого немає. Сіро-блакитний "Мерседес" він навіть не встиг помітити, і коли почув удар у лівий борт, щиро здивувався: "Звідки тут узявся цей дипломат?!"
Однак іноземний автомобіль належав аж ніяк не дипломату – номери на ньому були звичайні, чорні – 92-99 ММБ. Під цим номером у ДАІ Краснопресненського району столиці 8 липня 1976 року було зареєстровано автомобіль «Мерседес-Бенц-380» із номером двигуна та шасі 11028-10023792. Власником цього автомобіля вважався актор Театру на Таганці Володимир Семенович Висоцький.
Сіро-блакитний "Мерседес" не був єдиною машиною Володимира Висоцького, але героєм фільму став саме він. Щоб досягти повної історичної достовірності, творці фільму підняли архівні документи та знайшли ПТС машини Висоцького. Дізнавшись його індивідуальний номер, вони звернулися до дилера «Мерседеса» по вживаних автомашин і замовили такий самий автомобіль. Потім було відновлено лакофарбове покриття. Під час підготовки машини до зйомок використовувалися матеріали з архіву музею Висоцького: фотографії, свідчення друзів. В ігровому Мерседесі все так само, як в автентичному, навіть магнітола – один на один як у Висоцького, Володимир Семенович майже завжди вмикав її за кермом. На касетах були його пісні, записи вистав, дорогою він репетирував під магнітолу.
Володимир Висоцький одним із перших у СРСР купив собі цей Мерседес оригінального кольору «блакитний металік». На жаль, сліди автомобіля Володимира Семеновича загубилися десь у Грузії ще 1989 року. Але творці фільму надали всім охочим чудову нагоду познайомитися з точною копією цього автомобіля, виставивши його на загальний огляд у московському кінотеатрі «Жовтень». Цією нагодою скористалися і ми. Висоцький був відомий не лише своєю творчістю, а й особливою любов'ю до добрих автомобілів та швидкої їзди. Він був одним із небагатьох, хто міг дозволити собі у 1970-1980 роки автомобілі іноземного виробництва. І це були не просто автомобілі, а найкращі у своїх класах Mercedes та BMW.
Але все-таки першим автомобілем, який Володимир Висоцький придбав 1967 року на власні кошти, була Волга ГАЗ-21, яка досить скоро була розбита. 1971 року Висоцький став одним із перших щасливчиків, якому вдалося купити новинку радянського автопрому – автомобіль ВАЗ-2101 сірого кольору з номерним знаком 16-55 МКЛ. Це був представник першої настановної партії. Навіть слово "Жигулі" до нього ще не застосовували, а називали його просто "Російський Фіат". Доля цього автомобіля сумна: 31 липня 1971 року після футбольного матчу Висоцький заперечив із сусідом-вболівальником, власником таких самих «Жигулів», тільки зелених, хто з них першим відверне, рухаючись назустріч один одному лоб у лоб. Власник зелених «Жигулів» виявився анітрохи не менш азартним, ніж сам Висоцький, і обидві машини розбилися в коржик. Після відновлення «Жигулі» було знято з обліку 11 жовтня того ж року та комусь продано.
Першою ж іномаркою Висоцького став Renault 16TS, який Марина Владі привезла із Франції. Цей шестирічний автомобіль коштував під час продажу 3300 франків, що у радянських грошах становило 500 рублів. Висоцький потрапив на ній в аварію буквально в перший же день, в'їхавши в автобус, що стояв. Аварія не була серйозною і автомобіль таки вдалося відремонтувати, хоча в ті часи знайти запчастини на іномарку було непросто. На цьому Рено Висоцький та Владі замислювалися здійснити подорож до Парижа, але машина з паризькими номерами не могла виїжджати більш ніж на 100 кілометрів за межі Москви. Друзі допомогли зробити спеціальну перепустку і в 1973 році Висоцький і Марина Владі все-таки здійснили цю автомобільну подорож. Після приїзду до Франції Марина Владі опублікувала оголошення в журналі Paris-Match: "Марина Владі продає машину... Довідки по телефону...", після чого автомобіль був проданий.
Буквально через рік Володимир Висоцький поїхав на гастролі до Німеччини і привіз звідти два BMW 2500v SST: один кольору металік, а інший кремовий. На облік у ДАІ вдалося поставити лише одну автомашину, оскільки друга значилася у викраденні. Висоцький їздив обома автомашинами, просто переставляючи номери з одного на інший. Зрештою, одну машину заарештував Інтерпол, а на другий Висоцький вирушив до Франції, де її успішно продав.
Нарешті, Мерседес 1974 року випуску (Mercedes 450 W116) - шикарний чотиридверний седан Висоцький купив у Мюнхені в 1976 року. Це був автомобіль рідкісного для Європи кольору «блакитний металік». Придбати автомобіль мрії Висоцькому допомогли Марина Владі та його зарубіжні друзі. На його покупку співакові довелося витратити всі гроші, отримані від продажу BMW, та ще додати кілька гонорарів за концерти. Щоб розмитнити «Мерседес», Висоцький дав кілька безкоштовних концертів перед радянськими митниками. На подяку йому дозволили виплачувати мито за машину на виплат.
Саме цей автомобіль не раз ставив у глухий кут співробітників Державтоінспекції. У Москві добре знали, що у Брежнєва є пара-трійка Мерседесів, на яких генсек хвацько пересувається столицею. Тому, побачивши блакитний Мерседес Висоцького, постові витягувалися по стійці смирно. Mercedes 450 W116, яким володів Висоцький, належав до мерсівського сімейства автомобілів S-класу, які вперше з'явилися в 1972 році. Мерседес W116 1972 року випуску мав першу у світі систему ABS, гідропневматичну підвіску, а також триступінчасту АККП. Цей модельний ряд, що випускався до 1980 року, в основному складався з «вісімок» 350SE/SEL і 450SE/SEL. Також була дизельна модель 300SD з короткою базою (для північноамериканського ринку), а флагманом став 450SEL 6,9 з величезним 6,9-літровим V-подібним восьмициліндровим.
На всі моделі встановлювали дискові гальма на всі колеса. Конструкція кузова була посилена безліччю сталевих поперечних та діагональних розпірок. Зони деформації спереду та ззаду стали більш енергоємними. Тому ці автомобілі стали одними із найбезпечніших у світі. Форма капота була такою, що весь бруд, що злітав з нього, практично не потрапляв на переднє скло. Були й спеціально розроблені для цих моделей склоочисники, які очищали набагато більшу площу вітрового скла.
Салон W116 обшивався тканиною, а у найдорожчих комплектаціях AMG шкірою. Mercedes 450SEL 6.9 AMG відрізнявся нижчим переднім і заднім бампером, бічними аеродинамічними спідницями, колісними дисками, які пропонувалися покупцю в 3-х розмірностях - 215/60R15 7J, 225/50VR16 8J і 235/4 Хром був відсутній. Підвіска була на один сантиметр нижче та жорсткіше. Потужність двигуна становила 380 л. Ну, чим не блакитна мрія?
У 1974 році Mercedes 450SE отримав премію "Автомобіль Року". Випуск Mercedes S-Class у кузові W116 було припинено у вересні 1980 року. Загалом було створено понад 473 тисячі таких автомобілів. Власником одного з них став Володимир Висоцький.
Але щастя тривало недовго, і цей автомобіль Висоцького наздогнала аварія. Седан було розбито 1 січня 1980 року. Не впоравшись із керуванням, Висоцький на великій швидкості врізався у трамвай. Незабаром цей автомобіль було відремонтовано та згодом продано. Цікаво, що всім машинам Висоцького була уготована одна доля - майже всі вони були розбиті вщент. Ті, хто особисто був знайомий у Висоцькому, згадують, що ганяв Володимир Семенович страшно – менш як 200 км/год він не їздив.
a Наприкінці 1979 року на гастролях у Німеччині Висоцький придбає свій останній Mercedes – спортивне двомісне купе Mercedes 350 SLC жовто-коричневого кольору. Цей автомобіль мав восьмициліндровий мотор в 3,5 літра з інжектором, який видавав потужність в 202 к.с. при 5800 оборотах за хвилину. Крутний момент дорівнював 29 кілограмометрів. З такою енергоозброєністю купе з триступеневим автоматом могло досягти швидкості 200 км/год. До Москви Висоцький на ньому не доїхав: на магістралі Москва-Брест, що будується до Олімпіади, відразу за Мінськом на максимальній швидкості він не впорався з керуванням і полетів у кювет. Цей Mercedes відновили після смерті актора, але з автосервісу його вже ніхто не забрав.
