Екскурсія у місце, де стоїть усіма забута військова техніка. Праворуч, метрів за п'ятдесят, на узбіччі стоїть зелена військова вантажівка. Вже відстрибуючи в кущі, розуміємо, що припарковано він у досить неприродній "позі".
Пара хвилин очікування – жодних звуків, жодних людей. Згадуємо, що начебто близько години тому минули залишки якогось паркану, - пара повалених стовпів і залишки колючого дроту... знову ліс приніс нам сюрприз?.. Виходимо на дорогу, підходимо ближче до вантажівки, обходимо кругом...
Занедбаний. Забутий. Залишений назавжди.
Як корабель, що сів на мілину, який покинули матроси і капітан. Відчинені двері... Залишена апаратура!
Вирішуємо пройти вздовж дороги скільки-небудь, щоб зрозуміти - чи не треба якнайшвидше втекти з цих місць.
Отруйні ягоди конвалії по узбіччі.
Сотні кроків, ще одна викрутка з дороги... Начебто стежка.
Звуки лише вітру.
І тут, на галявині...
Це незрівнянно!
Те, що техніка залишена, очевидно ще про огляд здалеку. Але ми йдемо ближче
Всюдихід? Нікуди він уже не "піде".
УРАЛИ та ЗІЛи, ви що ж, нікому не потрібні?
Мохом поросли?
Засипане листям, продовжуєте блищати... Нехай не свіжою фарбою, але хоча б дощовою водою.
Лебідка. Корисна штука.
Жорстка зчіпка
Колеса, звичайно, треба було б підкачати
І навіть встановити
А що всередині?
Треба ж тут і БТР є
Колись був жовтим? чи ґрунтовка?
Зручні ручки - можна згадати діство та музейні експозиції, "полазити" по "танку".
Під цією "парасолькою"-чохлом живе антена, що висувається.
Спустимося всередину.
Радіостанція, бортовий дозиметр, ще всякі приблуди
Підстава антени. Крутиш ручку – нагорі піднімається телескопічна щогла.
Боже, як там тісно! Позаду водія та радиста можуть сидіти ще троє бійців, зі своїми навичками роботи з особливою апаратурою.
Ще ззаду - пара двигунів
А третьому бійцю, окрім як ноги вперед витягнути, і зайнятися напевно нема чим.
Техніки багато... Вона "запаркована" настільки близько одна машина від іншої, що місцями складно пройти, і доводиться вибиратися на дахи
З дахів місцями стирчать різні антени
Ще один БТР зсередини – ті ж яйця, тільки у профіль та без дірки у підлозі
Кабіна
Дах
Зазирнула в один із зелених фургончиків-КУНГів: усередині туга
Наступного - двоповерхове ліжко, як у поїзді.
У ще наступному відчутно веселіше
Пара вантажівок з антени на даху
Усередині - пара дизель-генераторних агрегатів
І апаратура під антеною
Таке чисте, блискуче... як нове. Відчиняємо вікно та згадуємо, що ми на цвинтарі.
Хоча ні... Це називається "консервація"
Він ніби каже нам "Такі справи".
Ще сотня метрів по дорозі - і ще одне звалище техніки
Це – кутовий відбивач? Схожий..
Пам'ятаєте, у другому термінаторі був епізод із рідким лиходієм, що протикає дах машини?
Як же так вийшло, що стільки добра зникло, і ніхто не стежить? Де охорона, хоч собаки чи не менш голодні солдати-строковики?
Тут ось антена зовні.
Крутиш - і...!
Що за невідома сила закинула фургони один на одного?
Документація промокла та злиплася
Паливні баки мають окрему цінність
Нашу увагу привертає особливо довгий представник сімейства занедбаних
"Яка у нього, мабуть, приголомшлива аеродинаміка!"
Кабіна монстра. У нього стріляли?
Всередину не потрапляємо, проте потрапляємо в сусідній. Там круті лампи
Не втрималася і забрала одну до себе додому, разом із кранштейном
Вилізли на дах... та їм кінця-краю немає!
"Ми такі різні, і все-таки ми разом!"
Ось ще досить цікаві представники
Теж поросли мохом
Усередині круто
Сутінки опустилися над цим дивним місцем так стрімко, як ніколи в місті.
Незадовго до темряви ми встигли натрапити на зовсім несподіваний артефакт.
Ось моя нога 40-41 розміру для масштабу.
