Кошачья столица: подборка видео, показывающих обычные будни в Стамбуле

Взагалі, так у всіх мусульманських країнах. Кіт в ісламі вважається чистою твариною, і, мовляв, сам пророк якось відрізав рукав, щоб не потурбувати кота.

Не всюди. Наприклад, у Марокко більше зустрінеш бродячих собак, які збираються в зграї, ніж котиків.

Що на Кіпрі, що в Туреччині. Йдеш вулицею, бачиш котика й такий: “киць-киць”, а з усіх боків, ніби з повітря, ще штук 15 прибігає.

Все має бути адекватно і доречно. Нічого не маю проти котів, але мені нафіг не треба, щоб кіт ліз на мій стіл у кафе. Не дуже зрозуміло, коли коти серед магазину риють ямку і гадять — ні, дякую.

До мене теж лізли на стіл, але межа була, коли я йду в номер у готелі, а біля дверей сидить кіт і теж хоче зайти. Пішов вниз, кажу — що за фігня? Вони прийшли, забрали кота чи кішку й винесли на вулицю. Більшість котів у Стамбулі — худі, побиті й брудні. Я доньці заборонив їх гладити чи взагалі чіпати.

У мене в номері спали. Щоправда, це було в Греції — по стіні на другий поверх лазили.

У мене тут сусідський приходить і вже змором бере: зранку відкрив штори в залі — вже сидить, верещить. Я роблю вигляд, що не чую, йду на кухню робити каву — а він уже якось оббіг дім і стрибнув на підвіконня, показує: відкрий вікно :)

Я розумію, що зараз набіжить купа кошколюбів, та я сам дурень, який кричить “Рудий прийшов!” (місцевий пес біля магазину, а цей клич — сигнал кидати сосиски), але в чужій країні з хз якими місцевими болячками не варто дитині чухати виснажених котів.

Ну серйозно, там тих котиків стільки, що вже перебір. А в Марокко і тих, і інших вистачає. У нас під будинком ці от валялися, добре хоч мама в нас теж зветься “Мама”, бо покусала б :) Я пару разів погодував — виявилося, вони охороняють територію. Господар сказав: “Якщо хочеш — купуй курку тільки для них :)” Донька щодня їх тискала.

Це ж порт, там не буває голодного року…

Та котів там пруд пруди. До речі, їх не проганяють — вони там наче святі. У мене донька обожнює котів, але й вона сказала, що то вже перебір. Чесне слово — за 10 хвилин я бачив більше котів, ніж за все життя. Вони кругом: сидимо в ресторані — вже під столом сидять. Спробуй дати щось одному — зразу ще прибігають. Один взагалі обнаглів, просто на стіл стрибнув і хотів з тарілок забрати їжу. Я його скинув, а власник ресторану вибачився і замінив страву. Там і бродячих собак багато, особливо на набережній. Котів там підгодовують або влада, або самі люди — не знаю, бо їжа й вода для них скрізь стоїть.

Рай.