В Индии сотрудники начали плясать при виде иностранного клиента

Як тубільці перед «білим господарем»

Та це ж індуси — вони навіть уві сні танцюють :)

Ну так, це ж індуси. У них танці і пісні на генетичному рівні закладені :)

Я правильно розумію, що замовлення вони йому не видадуть?

Лінивці! Могли б хоч танцюючих слонів привести...

Хазяїн прийшов)))

Судячи з фільмів, там взагалі жодна подія не обходиться без пісень і танців.

Скажу більше — в Індії нема жодного фільму без пісень і танців!

А які там бої! Брюс Лі тихо курить осторонь.

Ні, є: «Зустрічі під дощем», «Мене звати Хан», «Ферзь», «Битва при Сарагархі» (взагалі варто подивитись усім). «Місія на Марс» — теж варто глянути. А танцюють і співають вони, бо для сімейних фільмів це традиція. 7 музичних номерів — зніми й поклади! І це добре. Бо є цілком прозаїчна причина — кіно відчуває відповідальність перед своїм глядачем, у якого іноді раз на рік з’являються гроші на кіно, і воно має принести йому радість «на всі гроші». Круто ж.

Саме так я собі уявляю офіційну техпідтримку Microsoft.

«В Індії співробітники почали танцювати при вигляді іноземного хазяїна»

Білий сахіб приїхав!

«Я вб’ю тебе, злий Раджа! Але спершу станцюю і заспіваю!» Якщо подивитись, починаючи з «Непохищеної нареченої» і до «Місії на Марс», цей період індійського кіно дуже навіть гідний.

«Рам — Ліла» подивитись варто — і потягне, як індуси вміють адаптувати Шекспіра.