Никогда не думал что драка обыкновенных хомяков может быть такой эпичной

Хомяк — це зло і сила.
Пам’ятаю дитинство. Вирішив я побитися з хом’яком.
Підсумок — у хірургії: зашивали руки й пальці, обробляли… Відновлювався не один день.
Коротше, хом’як переміг. Але зрештою ми подружилися, і більше я його не чіпав.

– Дружба, треба гадати, була недовгою?

– Була, поки смерть хом’яка від старості не розлучила нас.
Для нього – дружба була довгою.
Для мене – ні. Я переживав.

Не плутай домашнього хом’ячка і лютого степового карбиша.
Вони зовсім без гальм і злі, як п’ять доберманів.
Йду стежкою — він з-під дерева шипить і лапами на мене махає, як ведмідь…
Одного літа кішка на дачі задушила їх штук 15. Сама ходила вся подряпана.

– Не дай Бог побачать ті, хто розводить бійцівських собак.
Порода псів, що перегризають дерева, набивають за щоки моркву й горіхи,
а ще й гадять де попало…
Пси Апокаліпсису!

– Жорсткі хлопці.
– Хом’як — це маленький клубочок агресії.

Hamster Kombat! ????

– Нема нічого епічнішого, ніж коли дві жінки б’ються через одного чоловіка!
– Одна кричить: "Забирай його собі!"
– Друга: "Та на*уй він мені здався!"

Ось вам і хом’ячки. Драка — так драка. Пацани!

Епічна тут хібащо музика. Решта - хом'яче возюкання